Відмова від 1С/BAS — це проєкт заміни критичної бізнес-системи, у якій роками накопичувалися дані, доопрацювання, інтеграції та правила роботи окремих підрозділів.
Мета нашого дослідження — систематизувати фактори, які стримують перехід, і дати бізнесу основу для обґрунтованого рішення. У першій частині аналізуємо бар’єри, регуляторне поле, наслідки бездіяльності та доступні класи альтернатив.
Наскільки український бізнес залежить від 1С та BAS
На жаль, російське ПЗ досі залишається основою обліку для значної частини українських компаній. Найчастіше до останнього на ній залишаться бізнеси із тривалою історією, великою кількістю доопрацювань, накопиченими даними та процесами, які роками будувалися навколо однієї системи.
Доступні оцінки показують стабільно високий рівень залежності. Для порівняння наводимо кілька джерел з різними часовими проміжками:
- у 2017 році OpenDataBot оцінював частку користувачів 1С серед малого бізнесу у 80% — приблизно 300 тисяч підприємств. Показник базувався на даних компаній, які підключали API сервісук;
- У звіті OECD за 2024 рік зазначено, що станом на 2023 рік 1С продовжували використовувати 80% українських підприємств.
- На початку 2026 року IT Ukraine Association оцінила частку компаній, які досі використовують 1С або її похідні, включно з BAS, приблизно у 75%.
Дані Ukrainian ERP Forum 2025 підтверджують, що формальне скорочення частки 1С не означає повної відмови від системи. Зокрема в межах дискусії показано результати дослідження, згідно з яким використання знизилося з 79% до 62%. Але з урахуванням паралельної роботи з іншими продуктами фактична присутність 1С на ринку залишається на рівні 75-80%. Як зазначили під час розмови, “перехід на інші продукти відбувається в певних модулях, а не повністю”.
Отже, попри різницю в роках й методиках, усі оцінки формують близький діапазон — 75-80%, що свідчить про системну залежність від 1С/BAS.
Чому бізнес бачить ризики, але продовжує працювати в 1С/BAS — дивіться також у дискусії Ukrainian ERP Forum 2025.
Чому український бізнес продовжує працювати в 1С та BAS?
Відмову від ворожого софту стримує не одна причина, а кількох факторів. Чим довше компанія працює в системі, тим більше процесів, даних і внутрішніх правил залежать від її конфігурації. Розглянемо основні причини.
1. Фінансові бар’єри
Перехід потребує витрат не лише на ліцензії. До бюджету входять аудит, налаштування, перенесення й очищення даних, інтеграції, тестування, навчання та підтримка після запуску. Додатково компанія витрачає час працівників, які беруть участь у проєкті паралельно з основною роботою.
Окремим бар’єром стають уже вкладені кошти. У матеріалі Forbes зазначено, що одна з українських компаній протягом перших чотирьох років вклала в адаптацію 1С від $50 тис. до $100 тис. Накопичені інвестиції в кастомізацію стають окремим бар’єром переходу, оскільки частину створеної логіки доводиться відтворювати, переглядати або списувати.
2. Технологічна залежність
У багатьох користувачах 1С/BAS давно відрізняється від стандартної конфігурації. Система містить нестандартні документи, алгоритми розрахунків, управлінські звіти та інтеграції зі складами, банками, виробництвом, eCommerce й іншими сервісами.
Частина цієї логіки не задокументована та відома лише окремим спеціалістам. Тому перед переходом потрібно відновити повну картину, а саме які процеси працюють у системі, які дані критичні, що необхідно перенести та від яких доробок можна відмовитися.
Складність зростає разом з обсягом історичних даних, кількістю юридичних осіб, складів, виробничих майданчиків та інтеграцій. Саме тому міграція для одного бізнесу може займати кілька місяців, а для великої групи компаній — понад рік.
3. Організаційні бар’єри
Як би не хотілося покласти весь ERP-перехід на інтегратора, частину роботи компанія має виконати самостійно. Зовнішня команда може налаштувати систему, але лише працівники компанії знають, як на практиці це працює.
Для проєкту потрібен внутрішній керівник із повноваженнями ухвалювати рішення, відповідальні, які перевірятимуть дані й робочі сценарії. За відсутності такої команди результат може не відповідати щоденній роботі.
Додатковий ризик — можливе порушення операцій під час запуску. Часто певний час компанії ведуть паралельний облік у двох системах, що збільшує навантаження на команду.
4. Людський фактор
Після переходу змінюється не лише інтерфейс системи, а й порядок погоджень, розподіл відповідальності та спосіб отримання даних. Особливо обережно до змін ставиться бухгалтерія. Сумніви зокрема викликає здатність альтернативних рішень повністю підтримувати українські облікові вимоги. Зменшити спротив допомагає раннє залучення майбутніх користувачів до ухвалення рішень та навчання.
5. Очікування та відкладене рішення
Після 2022 року бізнес часто спрямовує ресурси на операційну стійкість, релокацію, енергозабезпечення та утримання команди. ERP-трансформація поступається проєктам із швидшим і більш прогнозованим результатом.
Частина компаній також очікує прямої державної заборони або намагається знайти повний аналог 1С/BAS, який не вимагатиме перегляду процесів. Через це підготовка відкладається, а обсяг майбутньої міграції продовжує зростати.
Рекомендуємо також до прочитання Впровадження "Облік для України" для української DefTech-компанії
Що змінилося у правовому та безпековому полі?
Походження програмного забезпечення 1С, зв’язки його власників й виробників, можливість отримувати оновлення та контроль над даними дедалі частіше оцінюються як частина кібербезпеки. Ми зібрали ключові зміни у регуляторному полі.
Від санкцій до переліку забороненого ПЗ
Перші санкції у 2017 році проти розробників та правовласників російського програмного забезпечення обмежили офіційні канали продажу, підтримки та оновлення продуктів. Проте санкції та пряма заборона використовувати встановлену програму — різні правові механізми. Тобто саме по собі потрапляння постачальника під санкції не означає автоматичної загальної заборони для кожної приватної компанії.
У жовтні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив порядок формування відкритого переліку забороненого програмного забезпечення. До нього можуть включати продукти, пов’язані з особами та компаніями, щодо яких діють українські або визнані Україною міжнародні санкції, а також на підставі рішення суду. Перелік формує та оприлюднює Держспецзв’язку.
Окремо радимо ознайомитися з Переліком забороненого софту: нові компанії та вимоги Держспецзв'язку офіційно визнав російське походження BAS
Кожен український бізнес сьогодні має перевіряти конкретну версію, виробника, правовласника та підставу включення до переліку. 1С, BAS і все ПЗ російського походження не можна автоматично об’єднувати в єдину юридичну категорію.
Безпековий ризик ширший за формальну заборону
Навіть коли прямої заборони для конкретної компанії немає, залишаються операційні ризики:
- припинення або ускладнення оновлень;
- використання неофіційних патчів та неліцензійних компонентів;
- залежність від вузького кола спеціалістів;
- відсутність прозорого контролю над розробкою;
- вразливості у старих версіях і зовнішніх підключеннях;
- ризик втрати доступу до даних або зупинки облікових процесів.
Ізоляція системи від зовнішнього середовища зменшує окремі загрози, але не вирішує питання оновлень, підтримки та накопичення технологічного боргу.
Чому відповідальність виходить за межі IT-функції
Наслідки проблем з обліковою системою впливають на всю операційну діяльність. Тому оцінка ризику має включати як ймовірність атаки, так і вартість простою, наприклад, скільки компанія втратить, якщо система не працюватиме день або тиждень.
Окреме значення походження ПЗ може мати під час аудиту, залучення інвестицій, отримання грантів й роботи з міжнародними партнерами. Наявність російських продуктів або відсутність політики кібербезпеки здатні стати додатковим питанням під час due diligence — комплексної перевірки компанії перед інвестицією, угодою чи партнерством.
Правовий статус 1С/BAS залежить від конкретного продукту та категорії організації. Водночас рішення про перехід варто оцінювати ширше, адже чинна заборона є лише одним із факторів поряд із безперервністю роботи, доступністю підтримки, захистом даних та вимогами партнерів.
Дізнайтеся більше про Перехід з 1С на Odoo з модулем “Облік для України” у виробництві дронів
Скільки коштує відкладення переходу?
Поки компанія відкладає міграцію, зростають витрати на підтримку старої системи, обсяг даних та залежність від окремих спеціалістів. Що саме відбувається, поки у компанії зберігається 1С/BAS?
Що накопичується | Наслідок для бізнесу |
Нові доопрацювання та інтеграції | Складніша й дорожча майбутня міграція |
Історичні дані та неуніфіковані довідники | Більше часу на аудит, очищення й перенесення |
Залежність від окремих фахівців | Ризик втрати критичних знань про систему |
Застарілі версії та неофіційні оновлення | Вищі операційні й кібербезпекові ризики |
Обмеження старої архітектури | Складніше масштабувати бізнес, аналітику та міжнародні операції |
Тому порівнювати варто не вартість нової ERP чи іншої системи із поточними ліцензійними витратами, а два повні сценарії:
Перехід у визначений строк
або
Подальше утримання 1С/BAS із поступовим зростанням витрат та ризиків
За оцінками учасників дискусії Tech360, в Україні працює близько 100 активних інтеграторів альтернативних ERP-рішень, тоді як потенційна черга на перехід перевищує 5 тисяч підприємств. Це свідчить, що одним із головних обмежень міграції залишається дефіцит фахівців і впроваджувальних команд.
Що компанія насправді має замінити?
Масштаб пошуку альтернативи 1С/BAS визначається тим, яку роль вона виконує в бізнесі. В одних компаніях це інструмент регламентованого обліку, в інших — середовище, де пов’язані фінанси, склад, виробництво, зарплата, документообіг та управлінська аналітика. Тому одна й та сама задача “замінити 1С” може означати принципово різні проєкти. Поглянемо на різні ситуації та фактори переходу детальніше:
01
Регламентований облік
Якщо в системі ведуться бухгалтерські операції, первинні документи, податки та звітність, головна вимога до нового рішення — коректна підтримка українського обліку. Тут критичними стають ПДВ, закриття періоду, взаєморозрахунки, основні засоби, зарплата, кадрові документи та регламентована звітність.
02
Облік, зарплата та пов’язаний документообіг
Коли 1С/BAS охоплює не лише бухгалтерію, а й банк, договори, кадри, зарплату, авансові звіти та взаєморозрахунки, система вже формує єдиний фінансово-адміністративний контур. У такому разі недостатньо перенести окремі довідники, потрібно відтворити зв’язки між документами, аналітиками, ролями користувачів і правилами погодження.
03
Операційні процеси
Якщо через 1С проходять закупівлі, склад, продажі, виробництво, логістика або сервіс, йдеться про заміну частини операційної моделі. Потрібно визначити, як у новій системі працюватимуть маршрути закупівель, резервування, переміщення, специфікації, виробничі замовлення, собівартість, серійний облік і планування. Такий перехід вже вважається ERP-проєктом, а не просто міграцією бухгалтерії.
04
Цифрове ядро компанії
У найскладніших випадках навколо 1С побудовані інтеграції з банками, CRM, eCommerce, складами, виробничим обладнанням, BI та зовнішніми сервісами. Система обслуговує кілька юридичних осіб, містить власну управлінську модель і накопичені доопрацювання. Тоді перехід означає перегляд архітектури даних, ролей, інтеграцій і відповідальності між підрозділами.
Важливо! Пошук “повного аналога 1С” часто може привести в хибному напрямку. Спочатку потрібно визначити, які функції справді критичні, які процеси варто спростити, а які — перебудувати. Лише після цього можна коректно обирати між обліковою системою, локальною ERP або міжнародною платформою.
Які альтернативи 1С/BAS підходять бізнесу з України?
Після оцінки потрібно визначити не конкретний продукт, а клас рішення. Від цього залежатимуть архітектура майбутньої системи, бюджет, строки впровадження та обсяг змін у процесах.
Помилка на цьому етапі може призвести до двох крайнощів: надмірно складного ERP-проєкту для відносно простих задач або фрагментованої моделі, у якій бухгалтерія, склад, CRM та аналітика працюють у різних сервісах і потребують постійної синхронізації. Отже, розглянемо кілька сценарії та приклади продуктів на українському ринку:
- Облікова система підходить компаніям, яким потрібно замінити переважно бухгалтерський і податковий облік: первинні документи, банк, ПДВ, зарплату, основні засоби та регламентовану звітність. Основна вимога до продукту — коректна підтримка українського законодавства та щоденних бухгалтерських операцій.
Приклади: MASTER:Бухгалтерія, BookKeeper, Dilovod.
- Локальна ERP підходить бізнесу, якому потрібно об’єднати український облік з операційними процесами: закупівлями, складом, продажами, виробництвом, кадрами або зарплатою. Такі системи зазвичай краще враховують локальні документи, податкові правила та усталені сценарії українських компаній.
Приклади: Oblik-ERP, IT-Enterprise, ISpro, ERP Ukraine.
- Міжнародна ERP-платформа доцільна для компаній із кількома юридичними особами, складним виробництвом, міжнародними операціями, розгалуженою логістикою або планами масштабування. Їхня перевага — ширший функціонал і можливість розвивати систему разом із бізнесом. Водночас для роботи в Україні потрібна повноцінна локалізація бухгалтерського та податкового обліку.
Приклади: Oblik-ERP на базі Odoo, Microsoft Dynamics 365, SAP S/4HANA, Oracle NetSuite
Набір окремих хмарних сервісів може бути достатнім для малого або сервісного бізнесу з відносно простими процесами. Перевага такого сценарію — швидкий запуск окремих функцій без масштабного ERP-проєкту. Проте зі зростанням компанії збільшується кількість інтеграцій, дублювання даних і ризик розбіжностей між системами.
Приклади: HubSpot або Zoho CRM для продажів, “Вчасно” для електронного документообігу, а також спеціалізовані складські, кадрові та аналітичні сервіси.
Важливо! Наведені системи є орієнтирами, а не універсальним рейтингом. Вибір залежить від галузі, масштабу, облікових вимог, складності процесів та планів розвитку. Для одного бізнесу достатньо замінити бухгалтерську програму, для іншого відмова від 1С/BAS означатиме повноцінну перебудову ERP-архітектури.
Як обрати систему для переходу?
Порівнювати рішення лише за кількістю модулів або вартістю ліцензії недостатньо. Потрібно оцінювати відповідність системи обліковій моделі, операційним процесам, інтеграціям та ресурсам компанії на впровадження. Перед остаточним вибором, радимо звернути увагу на такі кілька факторів.
Критерій | Що перевірити? |
Український облік | ПДВ, перша подія, зарплата, основні засоби, валютні операції, імпорт, первинні документи та регламентована звітність. Функціонал варто перевіряти на власних сценаріях, а не лише за описом локалізації. |
Операційний функціонал | Для торгівлі — склад, резервування, ціноутворення та замовлення. Для виробництва — специфікації, маршрути, серійний облік, субпідряд і собівартість. Для сервісного бізнесу — проєкти, облік часу, договори та білінг. |
Межі кастомізації | Які вимоги справді обов’язкові, а які лише повторюють застарілу логіку 1С/BAS. Велика кількість нестандартного коду підвищує вартість оновлень і підтримки. |
Інтеграції та доступ до даних | API, обмін із банками, електронним документообігом, CRM, eCommerce, логістичними й аналітичними сервісами. Також важливі резервне копіювання та можливість повного вивантаження даних. |
Масштабованість | Підтримка майбутніх юридичних осіб, складів, виробничих майданчиків, валют, країн, користувачів і зростання обсягу операцій. |
Партнер з упровадження | Галузева експертиза, знання українського обліку, досвід міграції, склад команди, методика проєкту, кейси та модель підтримки після запуску. |
Повна вартість володіння | Ліцензії, впровадження, міграція, інтеграції, інфраструктура, навчання, підтримка, оновлення та обсяг ручної роботи після запуску. |
Фінальне рішення варто приймати після демонстрації на сценаріях компанії, технічного аудиту та попередньої оцінки проєкту. Такий формат показує значно більше, ніж стандартна презентація функціоналу або загальний чекліст.
Висновок
Відкладення заміни 1С не зберігає статус-кво — воно робить майбутній перехід лише складнішим та дорожчим. Компаніям варто перестати шукати повну копію 1С/BAS і визначити, які процеси, дані та функції справді потрібно перенести. Той, хто починає підготовку до прямої заборони або аварійної зупинки системи, контролює строки й бюджет. Той, хто чекає, залишає ці рішення зовнішнім обставинам.