Перейти до змісту

Відмова від 1С/BAS у 2026 році

скільки українських компаній справді перейшли на нові системи
17 листопада 2026 р. від
Відмова від 1С/BAS у 2026 році
Self-ERP, Olha Somova
автор блогу

Ольга Сомова

Редакторка блогу Oblik-ERP

Про відмову від 1С і BAS в Україні говорять ще з 2017 року, коли проти розробника 1С запровадили санкції. Відтоді питання переходу на альтернативне програмне забезпечення набуло ще більшої актуальності, а у 2026 році до державного Переліку забороненого програмного забезпечення вже входять 2637 продуктів.

Проте скільки українських компаній за цей час справді відмовилися від 1С/BAS і перейшли на інші системи? Повної загальнодержавної статистики немає. Публічні оцінки різняться, а дані окремих досліджень не дають змоги визначити масштаб переходу серед усіх українських підприємств. 

У цьому дослідженні ми проаналізували доступні дані та спробували відповісти на питання, скільки українських компаній відмовилися від 1С/BAS і перейшли на інші системи станом на кінець 2026 року. 

Чому немає точної статистики переходу з 1С/BAS?

Станом на кінець 2026 року немає повної загальнодержавної статистики, яка б показувала, скільки українських підприємств завершили перехід з 1С/BAS на альтернативні системи.

У інтерв'ю DOU в лютому 2025 року виконавча директорка Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук підтвердила, що комплексного дослідження переходів досі не проводили. За її словами, наявні дані Асоціація та CFO Club Ukraine збирали з різних джерел.

Причин браку статистики декілька:

  • Державна статистика не відстежує міграцію з 1С/BAS. У відкритих статистичних даних немає окремого показника, який би відображав кількість підприємств, що використовують ці системи або вже перейшли на альтернативи.

  • Дані про продажі ліцензій не дають повної картини. Навіть за наявності інформації про кількість проданих ліцензій 1С/BAS неможливо встановити, скільки підприємств продовжують користуватися програмами. Компанії можуть працювати зі старими версіями, придбаними раніше, або використовувати неліцензійне ПЗ.

  • Компанії не завжди готові розкривати інформацію. Як зазначила Марія Шевчук, під час повномасштабної війни підприємства можуть приховувати факт використання російського програмного забезпечення. Через це навіть опитування бізнесу не гарантують повноти даних.

Отже, наявні дослідження допомагають оцінити поширеність 1С/BAS серед українських підприємств, але не показують, скільки компаній відмовилися від цих систем, коли саме відбувся перехід та які рішення вони обрали натомість.

Показовий приклад неточності статистики — оцінка, за якою частка українських підприємств, що використовують 1С, скоротилася з 90% до 75%. В тому ж інтерв'ю DOU Ukraine Марія Шевчук посилалася на дослідження CFO Club Ukraine за 2022–2023 роки, водночас називаючи ці показники "різними оцінками".

Без підтвердженої методології та порівнюваних вибірок неможливо встановити, чи справді частка користувачів 1С скоротилася на 15 відсоткових пунктів. Різниця між оцінками може пояснюватися складом опитаних підприємств, способом збору даних або тим, які саме програмні продукти враховували дослідники. Тому ці показники не дають достатніх підстав оцінювати темпи відмови українського бізнесу від 1С/BAS.

Корисним буде тема Тренди ERP-систем у 2027 році та їхній вплив на бізнес

Чому оцінки частки 1С/BAS коливаються?

У різних публікаціях частка українських компаній, які користуються 1С/BAS, коливається від 47% до 90%. Наприклад, у дослідженні Dilovod за 2025 рік 47% опитаних бухгалтерів повідомили про використання цих програм. Водночас в інших джерелах зустрічаються значно вищі оцінки. Розбіжності пояснюються тим, що дослідження охоплюють різні групи, продукти та періоди.

На порівняння впливають чотири чинники:

  1. Одиниця обліку. Дослідники можуть рахувати підприємства, окремих користувачів або встановлені копії програми. Наприклад, у матеріалі Forbes за 2022 рік директор IT-Enterprise Олег Щербатенко оцінював кількість компаній, які використовують 1С, приблизно у 50 тисяч, а кількість копій програми — у 500 тисяч — 1 мільйон. Оскільки одне підприємство може використовувати декілька копій, ці показники не можна порівнювати безпосередньо.

  2. Предмет вимірювання. Одні дослідження враховують лише 1С, інші об'єднують 1С і BAS або охоплюють усе російське програмне забезпечення, включно з антивірусами та CRM-системами, як-от Bitrix24. Від складу продуктів залежить підсумкова частка.

  3. Цільова група. Результат залежить від того, кого саме опитували: власників бізнесу, бухгалтерів, представників малого й середнього бізнесу чи великих підприємств. Наприклад, показник 47% у дослідженні Dilovod стосується опитаних бухгалтерів, тому його не можна поширювати на всі українські компанії.

  4. Легальність копій. Частина підприємств користується програмами, придбаними офіційно, інші можуть використовувати неліцензійні версії. У 2022 році представник компанії IT Grand Віталій Блажко оцінював частку українського бізнесу, що працює з 1С, приблизно у 70% з урахуванням лише легальних копій. Через поширення неліцензійного ПЗ встановити загальну кількість користувачів складніше.

Тому будь-яку оцінку поширеності 1С/BAS потрібно розглядати разом із методологією дослідження, тобто кого опитували, які продукти враховували та за який період збирали дані. Об'єднувати такі показники в один часовий ряд некоректно, адже зміна відсотків може бути наслідком різниці в методології, а не скорочення кількості користувачів.

Що показують дослідження переходу з 1С/BAS на інші системи?

Одне з небагатьох досліджень, яке оцінює саме міграцію з 1С/BAS, провела ініціативна група SoftFindEasy. Його результати опублікувало ITWeek у грудні 2024 року. Респондентів запитували, як змінилися облікові системи їхніх компаній з 2021 року.

Результати опитування показали:

  • 68% респондентів не змінювали облікову систему;

  • 12,8% перейшли з 1С на BAS;

  • близько 5% впровадили BAS з нуля;

  • 3% перейшли з 1С на програмне забезпечення іншого розробника.

Таким чином, серед опитаних компаній перехід з 1С на BAS був значно поширенішим за міграцію на альтернативні продукти. Водночас обидві системи належать до однієї технологічної екосистеми, тому заміна 1С на BAS не означає відмови від програмного забезпечення російського походження.

Дослідження також містить порівняння результатів за 2022 і 2024 роки. За цей період сукупна частка 1С/BAS серед облікових систем, які використовували респонденти, зросла з 57% до 64%. Автори припускають, що на результати могла вплинути похибка опитування, зокрема плутанина між назвами 1С і BAS.

Однак ці показники не варто трактувати як підтвердження зростання популярності 1С/BAS на всьому українському ринку. У публікації не наведено достатньої інформації про вибірку та її порівнюваність між двома хвилями дослідження.

Отже, дослідження SoftFindEasy свідчить про низьку частку переходів з 1С на продукти інших розробників серед опитаних компаній станом на 2024 рік. Водночас оцінити загальноукраїнську динаміку міграції за цими даними неможливо.

Рекомендуємо також ознайомитися зі статтею Як обрати альтернативу 1С/BAS? Критерії вибору

Як змінилися обмеження на використання 1С/BAS у 2026 році?

У 2026 році Україна суттєво розширила перелік забороненого програмного забезпечення. Станом на 2 листопада перелік уже налічує 2637 позицій. До нього увійшли також антивіруси, засоби кіберзахисту, банківське та промислове програмне забезпечення.

Водночас 30 червня 2026 року Верховна Рада відхилила законопроєкт №13505, який передбачав ширші обмеження на використання та розповсюдження програмного забезпечення російського походження. Документ пропонував поетапну відмову від таких продуктів до 1 січня 2030 року та штрафи в розмірі 2% річного обороту за порушення встановлених вимог. Після відхилення законопроєкту ці положення не набули чинності.

Проте чинні обмеження продовжують діяти. Відповідно до роз'яснення Держспецзв'язку, заборона поширюється на інформаційні системи, в яких обробляються державні інформаційні ресурси, службова інформація або державна таємниця, а також на об'єкти критичної інформаційної інфраструктури. У разі виявлення порушень під час державного контролю власнику системи можуть видати припис із визначеним строком усунення.

Для інших приватних підприємств включення продукту до переліку саме собою не означає загальної заборони його використання. Однак Держспецзв'язку попереджає про додаткові ризики, пов'язані з таким ПЗ. Про ризик для приватного бізнесу ми писали в окремій статті.

Окреме питання стосується кібербезпеки 1С/BAS. У роз'ясненні Держспецзв'язку зазначено, що включення продукту до переліку пов'язане із санкційними обмеженнями щодо його правовласника. Водночас використання програмного забезпечення без належних оновлень і підтримки створює додаткові ризики для захисту корпоративних даних.

За даними Держспецзв'язку, протягом січня-вересня 2026 року CERT-UA зафіксувала та опрацювала 4839 кіберінцидентів, що на 22,4% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Проте ця статистика охоплює різні типи кіберзагроз і не встановлює, скільки інцидентів пов'язані саме з використанням 1С/BAS. Тому загальне зростання кількості кібератак не можна використовувати як доказ вразливості цих систем без окремих підтверджених даних.

На які системи переходять українські компанії замість 1С/BAS?

Український ринок пропонує низку альтернатив 1С/BAS. Серед вітчизняних продуктів представлені Oblik-ERP, MASTER, A5.ERP, BOOKKEEPER тощо. Серед міжнародних ERP-платформ із локалізаціями для України — Odoo, Microsoft Dynamics 365 Business Central і SAP. Ці системи відрізняються функціональністю, масштабом впровадження та можливостями ведення українського бухгалтерського й податкового обліку.

Складність переходу залежить від завдань підприємства. Для компаній, яким потрібен переважно бухгалтерський і податковий облік, вибір альтернатив ширший. Для виробничих підприємств додатково потрібно враховувати управління специфікаціями, виробничими замовленнями, запасами та розрахунок собівартості. Також вартість самого проєкту може суттєво відрізнятися залежно від кількості користувачів, інтеграцій та необхідних доробок.

У матеріалі UKU Business School, Олена Кузьмічова, співзасновниця Ukrainian ERP Forum і викладачка Бізнес-школи УКУ, наголошує, що оцінювати доцільно сукупну вартість володіння системою за 3-5 років. До розрахунку варто включати витрати на підтримку, оновлення та подальший розвиток системи. За її оцінкою, щорічна підтримка інтегратора може становити близько 20% вартості впровадження.

Робимо висновок, що альтернативи 1С/BAS на українському ринку є, але їхня наявність не показує фактичного масштабу переходу. Без статистики впроваджень неможливо встановити, які системи отримали найбільшу частку колишніх користувачів 1С/BAS.

Цікавим буде дослідження Залежність від 1С/BAS: чому український бізнес відкладає перехід та чим це загрожує?

Як українські компанії переходять з 1С/BAS на інші системи?

Публічні кейси показують, що українські підприємства вже замінюють 1С/BAS альтернативними системами, зокрема Odoo, SAP та Microsoft Dynamics 365. Ukrainian ERP Forum представив цілий Каталог альтернатив 1С та BAS. Проте перехід може охоплювати як увесь облік підприємства, так і окремі його ділянки. Розглянемо кілька прикладів із різних галузей.

Stetman повністю замінила 1С на Odoo та Oblik-ERP. Українська DefTech-компанія, яка встановлює комплекси супутникового зв'язку на транспорт для ЗСУ, відмовилася від попередньої системи через її застарілість і невідповідність вимогам безпеки оборонного сектору. Під час впровадження Odoo та Oblik-ERP компанія перенесла бухгалтерський і фінансовий облік, пов'язала його з виробництвом, складом, закупівлями та продажами. У результаті підприємство повністю відмовилося від 1С і отримало можливість розраховувати собівартість готової продукції на основі виробничих даних.

Виробник дронів замінив 1С та об'єднав виробництво з фінансовим обліком. Компанії потрібно було контролювати матеріали, виробничі операції, якість продукції та собівартість в одній системі. Команда Self-ERP впровадила Odoo з модулем «Облік для України», налаштувала облік запасів, відстеження компонентів за серійними номерами та автоматичне відображення виробничих операцій у бухгалтерії. Як зазначено в кейсі впровадження, підприємство повністю припинило використання 1С, а фінансові дані почали формуватися на основі операцій виробництва, складу та продажів.

IDS Ukraine переходить на Microsoft Dynamics 365 поетапно. Група компаній, до якої входять виробники «Моршинської» та «Миргородської», розпочала вибір нової ERP у 2022 році. Кадровий облік і розрахунок зарплати запустили у 2025 році, а Моршинський завод почав працювати в новій ERP у січні 2026 року. Досвід впровадження на першому підприємстві використали для наступних запусків. Приклад показує, як група компаній може розподіляти міграцію між підприємствами та функціональними напрямами.

Наведені кейси підтверджують, що заміна 1С/BAS можлива навіть на підприємствах зі складним виробничим обліком. Водночас масштаб робіт суттєво різниться: одні компанії переносять усю облікову систему, інші поступово замінюють окремі функції. Публічні історії демонструють результати конкретних проєктів, проте не дають змоги визначити загальну кількість підприємств, які завершили міграцію в Україні.

Що гальмує українські компанії від переходу з 1С/BAS?

Попри наявність різних варіантів, українські підприємства часто відкладають заміну 1С/BAS. Причини пов'язані насамперед із витратами, доступністю спеціалістів, навантаженням на команду та відсутністю обов'язкових строків переходу для більшості приватних компаній. Ми зібрали головні причини, що стримують дії:

  • Висока вартість і складність оцінки окупності. Компанія має інвестувати в ліцензії, впровадження, перенесення даних, навчання персоналу та підтримку. При цьому майбутня економія залежить від того, які операції вдасться автоматизувати, скільки ручної роботи скоротити та як зміняться витрати на обслуговування системи. Без попереднього аналізу цих показників керівництву складно обґрунтувати бюджет міграції.

  • Обмежена кількість спеціалістів з альтернативних систем. За оцінкою Асоціації IT Ukraine, у 2024 році обслуговуванням 1С в Україні займалися понад 150 тисяч фахівців. Для багатьох альтернативних продуктів ринок інтеграторів і консультантів значно менший. Пошук команди з досвідом впровадження у конкретній галузі може збільшувати строки та вартість проєкту.

  • Навантаження на працівників і ризик порушення роботи. Під час міграції бухгалтери, фінансисти та керівники підрозділів мають паралельно виконувати щоденні завдання, готувати дані до перенесення, тестувати нову систему й навчатися працювати з нею. Додаткові труднощі виникають, коли співробітники очікують повного відтворення звичних операцій та інтерфейсу 1С/BAS. Крім цього, варто враховувати опір змінам всередині бізнесу.

  • Відсутність обов'язкових строків для більшості приватних підприємств. Попри розширення державного переліку забороненого ПЗ, загального дедлайну міграції з 1С для всього приватного бізнесу немає. Тому компанії, які не підпадають під чинні обмеження, можуть продовжувати користуватися попередньою системою, відкладаючи витрати на її заміну.

У результаті рішення про міграцію часто залежить від того, чи бачить керівництво достатню економічну вигоду, чи готова команда до змін і чи може підприємство забезпечити безперервність обліку під час переходу. За відсутності нагальної потреби заміну системи продовжують відкладати.

Чи можна говорити про масову відмову українського бізнесу від 1С/BAS?

Відповідаючи на питання нашого дослідження про те, скільки українських компаній відмовилися від російського ПЗ, зазначимо, що точних даних немає. Наявна статистика також не дає достатніх підстав стверджувати, що перехід на альтернативні системи, на жаль, набув масового характеру. 

Водночас за останні роки відбулися помітні зміни. Зокрема, змінився ринок програмного забезпечення. Згідно з даними AIN, від початку повномасштабної війни близько 40% компаній, які впроваджували 1C/BAS, пішли з ринку  Водночас розширився вибір українських продуктів і локалізованих міжнародних ERP-систем. 

Також посилилися державні обмеження. У 2026 році з'явився окремий перелік забороненого програмного забезпечення, до якого увійшли продукти 1С/BAS. Для визначених законодавством категорій інформаційних систем його застосування стало обов'язковим, проте загальних строків переходу для всіх приватних підприємств не встановлено.

Крім цього, зросла готовність бізнесу розглядати альтернативи. За опитуванням D5, проведеним у березні-квітні 2026 року серед 150 бухгалтерів, 81% респондентів вважають відмову від російського ПЗ доцільною. Водночас 94,9% назвали умовою переходу появу українських програм із належною функціональністю та якістю. 

Таким чином, український ринок поступово створює умови для відмови від 1С/BAS. Проте ці зміни поки неможливо перевести в достовірний показник кількості підприємств, які повністю припинили використання 1С/BAS.

Читайте також кейс Перехід з 1С на Odoo з модулем “Облік для України” у виробництві дронів

Що впливатиме на відмову від 1С/BAS у наступні роки

Прогнозувати темпи переходу українських підприємств на альтернативні системи складно через відсутність достовірної статистики. Водночас можна виокремити кілька чинників, які впливатимуть на рішення бізнесу.

  1. Вимоги міжнародних партнерів. Європейська директива NIS2 передбачає управління кіберризиками в ланцюгах постачання, зокрема перевірку безпеки програмного забезпечення та практик постачальників. Як зазначає Deloitte Україна, українські підприємства, які працюють із європейськими партнерами, також можуть зіткнутися з відповідними вимогами. Для компаній, що використовують 1С/BAS, такі перевірки можуть стати додатковим стимулом переглянути облікові системи. 

  2. Фінансова підтримка переходу. У 2026 році IT Ukraine Association за підтримки міжнародних донорів запустила програму ERP-ваучерів для мікро- та малих підприємств. Учасники могли отримати до 121 000 грн на придбання програмного забезпечення, його впровадження, перенесення даних і навчання персоналу. Програма передбачала два етапи приймання заявок, проте публічних результатів завершених переходів поки недостатньо для оцінки її впливу.

  3. Витрати та ризики подальшого використання 1С/BAS. Компанії мають враховувати доступність оновлень, технічної підтримки, спеціалістів та можливість подальшого розвитку програм. Якщо супровід старої системи ускладнюватиметься або дорожчатиме, економічні аргументи на користь її заміни посилюватимуться.

Темпи відмови від 1С/BAS залежатимуть від поєднання зовнішніх вимог, доступності альтернатив та фінансової готовності підприємств. Водночас публічних даних поки недостатньо, щоб прогнозувати, скільки компаній завершать перехід у найближчі роки.

Висновок

За результатами дослідження ми зробили кілька практичних висновків:

  • Відмову від 1С/BAS варто планувати вже зараз. Навіть якщо підприємство не підпадає під чинні обмеження, підготовка до переходу потребує часу. Почати варто з аудиту облікових процесів, даних і вимог до нової системи.

  • Український бізнес уже має альтернативи 1С/BAS. Зокрема, Oblik-ERP на базі Odoo забезпечує ведення українського бухгалтерського й податкового обліку та його інтеграцію з продажами, закупівлями, складом і виробництвом. На ринку є великий вибір доступних варіантів.

  • Повна заміна 1С/BAS можлива навіть для виробничих підприємств. Досвід впровадження підтверджує можливість перенести облік і повністю припинити використання попередньої системи.

  • Успіх міграції залежить від підготовки та послідовності впровадження. Компанії потрібно заздалегідь визначити, які дані й операції переносити, як перевіряти коректність обліку та коли можна остаточно вивести 1С/BAS з експлуатації.

  • Вартість переходу слід оцінювати на горизонті 3-5 років. Порівнювати потрібно загальні витрати на впровадження, підтримку й розвиток системи, враховуючи можливості автоматизації та скорочення ручної роботи.

Досвід українських компаній показує, що відмова від 1С/BAS уже має практично перевірені сценарії. Завдання бізнесу — обрати рішення, яке забезпечить безперервність обліку та відповідатиме потребам підприємства після завершення міграції.

Плануєте перейти з 1С на Odoo та автоматизувати бухгалтерський облік?

Залиште заявку – обговоримо, як налаштувати систему під процеси вашого бізнесу.